Ждет ли нас недостаток чипов?

Заголовки всіх засобів масової інформації сфокусовані на труднощах, з якими доводиться зустрічатися підприємствам. Дотепер вплив приділявся таким "відомим" видам діяльності, як виробництво автомобілів, банківська справа, фінансові організації, видобуток копалин і т.д., що більше не витримують відсутність грошей і кредитів. Великі корпорації по усьому світу йдуть на уклін до місцевих урядів, просячи грошей, щоб залишитися в справі й не розоритися.

Уряди в Північній Америці, Європі й Азії без дебатів віддають великі суми, не бажаючи безладь. Для них краще, щоб люди працювали, а не створювали черги на біржі праці. На жаль, урядові гроші йдуть тільки великим підприємствам і організаціям, задіяним у самих основних сферах економіки. А в той же час всі інші страждають не менше пріоритетних для уряду галузей. Виробники чипів являють собою співтовариство, що не настільки кричить про свої втрати, як згадані вище організації, але й воно переживає не кращі дні.

Огляньтеся навколо… Просто подивіться на своє робоче місце. Там знаходиться купа інструментів, у яких використовуються чіпи: комп`ютер, мобільник, принтер і т.д. Без чіпів ми більше не можемо обходитися, тому що наше життя тепер тісно переплетене з технологіями, що використовують чіпи.



Розповсюдженість чіпів і потенціал їх використання змусили провідних виробників, таких як Іntel і Samsung, а також компанії поменше вкладати мільярди, щоб вчасно задовольняти постійно зростаючий (до останнього часу) попит на чіпи. Для них існувала безліч можливостей створення чіпів для нових приладів від мобільних телефонів до комп`ютерних систем. Так що ж відбувається зараз, коли сповільнилася світова економіка? Факт, що великі компанія вклалися в заводи, які в даний момент працюють у половину своїх потужностей.



Історія виробництва чіпів циклічна. Повторюється чергування занепаду й підйому. На періоди занепаду слабкі гравці зникають, а сильні навпаки знаходять більше енергії. Але цього разу криза торкнулася індустрії куди сильніше й зовсім в іншому аспекті.



Так вийшло тому, що виробництво чіпів знайшло глобальний характер. Наприклад, в Азії зараз знаходиться безліч ключових виробників, які цілком задовольняють вагому частину споживачів по усьому світу. Будучи багатообіцяючим бізнесом, напівпровідники вважаються стратегічно важливою індустрією для багатьох країн, особливо в Азії (Китай, Тайвань, Корея і Японія). Уряди цих країн, зрозуміло, знайдуть необхідні резерви, щоб утримати уряди на плаву, поки ураган кризи не заспокоїться. Такі фінансові ініціативи можуть принести вагому користь клієнтам, яким вигідно купувати недорогі чіпи й обладнання, що працюють на них навіть у відносно поганих економічних умовах. Це, зрозуміло, плюс.

Мінус - такі привілеї можуть спричинити серйозну розгубленість у компаніях, які були позбавлені державної підтримки. Конкуренція виявляється нечесною. Не секрет, що менш успішні компанії, звичайно, теж можуть бути підтримані державою. Але отут виникає інша проблема у зв`язку з додатковими уливаннями, яка називається "надвиробництво".



Виготовлювачі чіпів зробили продукції загальною вартістю в 10 мільярдів доларів (джерело Busіnessweek, грудень 2008) у грудні 2008, що набагато більше, чим три місяці назад (вересень 2008).



Незважаючи на ці тривожні симптоми, уряди почали допомагати виробникам напівпровідників у своїх країнах. Китайський уряд уже виділив 200 мільйонів найбільшому місцевому виробнику чіпів (Semіconductor Manufacturіng Іnternatіonal). У Кореї місцеві державні банки готові виділити більше мільярда доларів місцевим найбільшим виробникам чіпів.



Можливо, найбільше в даній ситуації страждає Тайвань. Там створилася сама дохідна індустрія виробництва чіпів, що цей острів став провідним виробником чіпів в Азії. Такі гіганти як ІBM і Іntel постійно співробітничали із провідними тайваньскими виробниками чіпів. Тепер, однак, індустрія зіткнулася із самими справжніми труднощами. Компанія Taіwan Semіconductor Manufacturіng Co. змушена буде урізати свої витрати на 30-40 відсотків, а Unіted Mіcroelectronіcs Corp, можливо, знизить свої витрати на 60 відсотків. Загальні об`єми утилізації в обох компаніях упали до 50-55 відсотків у четвертому кварталі 2008, у порівнянні з 100 процентним піком в 2007.



Власники й керуючі місцевих виробничих компаній стверджують, що деякі з досить великих виробників можуть залишити ринок в 2009, якщо уряд не підтримає їх.

А що щодо сумісних видаткових матеріалів?



Питання, яке може виникнути тут - це питання про те, не чи торкнуться темні часи в області напівпровідників індустрію сумісних видаткових матеріалів, а так само взагалі індустрію видаткових матеріалів. Існують три можливі відповіді на ці питання.

1) З урахуванням безладдя на ринку ринкові чіпів у плані якості перед клієнтами або споживачами чипів (для комп`ютерів, смартфонів, навіть смарт-систем для принтерів) ринок сумісної продукції не втратить обличчя. Звичайно труднощі, а тим більше фінансові труднощі, створюють конкуренцію, а завдяки останній, низькі ціни. Нестача фінансування ліквідує слабкі й малокомпетентні компанії. Це у свою чергу знизить кількість низькоякісної продукції.

2) Більшість компаній по виробництву чіпів, а також виробничих потужностей, розташовані в Азії (Китай, Корея, В`єтнам, Тайвань), у країнах, що забезпечують Європу масою сировини й сумісних картриджів. Виробники чипів тісно співробітничають із компаніями, що виробляють видаткові матеріали. Негарний стан цих компаній може погано вплинути на виробників картриджів. Низький попит і слабка купівельна спроможність, також може зачепити виробників чіпів для струминних і лазерних картриджів, виштовхнувши самі компанії з ринку.

3) Проблеми з виробниками чіпів можуть також торкнутися виробників принтерів. Останнім доведеться переглянути існуючі взаємостосунки з першими, щоб бути впевненими, що постачальник чіпів не виявиться «надутим». Втрата такого клієнта як ОЕМ, тільки піділлє масла у вогонь, а в оригінального виробника знизиться потреба в чіпах через занепад попиту на стандартні принтери й МФУ.

У якості завершення зауважимо, що важкі часи для виробників чіпів демонструють нам, як тендітний будь-який бізнес. З іншої сторони подібні проблеми можуть зазнавати й азіатські виробники видаткових матеріалів, що діють по аналогічних моделях. Виробникам картриджів ще страшніше, тому що їхній фінансовий стан , обсяги виробництва, клієнтура не настільки великі й більш чутливі до економічного стану , що погіршується.

 Рейтинг@Mail.ru